Як привчити дитину спати окремо від батьків

Загалом, коли дитина спить з батьками – це швидше вимушена ситуація, бо інакше не може/не вміє/не хоче спати.

І тут сім’я починає пристосовуватися, підлаштовуватися щоб той сон для всіх хоч якось відбувся. Можна перелічувати масу прикладів, починаючи від випадків коли дитя потребує лише присутності дорослого для засинання, а далі спить самостійно до ранку (не залежно від присутності дорослого), і закінчуючи варіантом, коли малюк засинає – спить виключно за умови тісного контакту з дорослим (потребує частого гойдання, постійного чи частого ГВ, тісного тактильного контакту з мамою і т.п.)  

Варто додати що усі ми засинаємо з набором певних асоціацій на засинання. Ці асоціації поділяються на слабкі і сильні. 

Слабкі асоціації – це ті, які не потребують участі іншої особи і зазвичай є зовнішніми обставинами:

• мікроклімат
• темрява
• тиша
• спокій
• горизонтальне положення
• поза для сну
• піжама
• улюблена чиста постіль 

Сильні асоціації, у свою чергу, вже потребують участі у засинанні іншої особи, помічника. До таких асоціацій належать:

• гойдання
• носіння на руках
• тримання на руках чи на собі
• возіння у візочку
• ГВ
• соска 
• пляшечка 

Зрозуміло, що такі сильні асоціації втомлюють та виснажують всіх навколо. Для того, щоб ліквідувати сильну асоціацію на засинання, потрібно працювати над її зміною. 

Науковці зі світу сомнології відпрацювали ряд обґрунтованих наукою і доведених методик самостійного засинання, їх є досить багато. Ці методики поділяють на різкі та плавні, повільні і швидкі, з більшим чи меншим реагуванням батьків на потреби дитини. Але загалом та чи інша методика передбачає ліквідацію отаких сильних асоціацій на засинання, кожна – своїми шляхами та методами.

Наведу одну із класифікацій деяких методик самостійного засинання:

	1 вид	2 вид	3 вид	4 вид	5 вид
Назва	Метод виключення плачу	Метод контрольованого плачу/метод відтермінованого реагування	Метод поступового віддалення (метод крісла, висиджування); обняв-поклав	Фейдинг	Трейсі Хогг + Baby Sleep
Розробник	М. Вайсблут	Р. Фербер Е. Естивіль Карітане Рівертон	К. Вест Т. Хогг	На основі методу Е. Пентлі	Трейсі Хогг, адаптована Мурадовою
Зміна умов засинання	Різка	Різка	Різка	Повільна	Різка
Допомога батьків	Відсутня	Мінімальна	Мінімальна, але з присутністю батьків в кімнаті	Максимальна	Максимальна

Тепер давайте детальніше розглянемо ці методики:

1 вид – це швидка методика з різкими змінами, яка НЕ передбачає допомогу батьків. У цьому випадку батьки готують дитину до засинання, заносять у дитячу спальню, вкладають у ліжечко і виходять зі спальні. Батькам надалі заборонено заходити до дитячої кімнати аж до ранку (звичайно, за винятком ситуацій, які загрожують життю дитини). 

Перші зміни можна зауважити вже через 3-4 доби.

2 вид – швидка методика з різкими змінами та мінімальною допомогою батьків. Дитину знову ж таки готують до засинання, вкладають в дитячому спальному місці наодинці, виходять та повертаються лише через визначені проміжки часу, які щодня зростають на + 1-3 хвилини (наприклад сьогодні батьки заходять до дитячої спальні через 4 хвилини після вкладання, завтра – через 5 хвилин, післязавтра через 7 хв). Умова – не брати дитя на руки, заспокоювати іншими способами.

Перші зміни можна зауважити через 4-6 діб.

3 вид – швидкі методики з різкими змінами і мінімальною допомогою батьків. Після вкладання дитини в її спальне місце тато чи мама відступають на умовну відстань 20 сантиметрів, за бажання встановлюють собі там крісло і заспокоюють дитину голосом з цієї відстані. Важливо не брати дитину на руки, іноді дозволяється підійти, погладити, у перші дні – давати дитині руку для заспокоєння, але принципово – НЕ брати на руки. В динаміці методики передбачають щоденне збільшення відстані між татом/мамою та дитиною під час засинання на + 20-100 см.

Перші зміни можна зауважити через 4-6 діб.

4 вид – тривалі повільні методики з повільними змінами і максимальною допомогою батьків. Це методики поступових змін, які дитина практично не зауважує і, відповідно, не нервується. Асоціація на засинання в цьому випадку змінюється дуже повільно, займає багато часу батьків, але дитина впродовж цих змін справді перебуває у спокійнішому стані. Інакше кажучи, ця методика є безстресовою.

Перші зміни можна зауважити через 1-2 тижні.

5 вид – швидка методика з різкими змінами і максимальною допомогою батьків. У цьому випадку передбачено поступове, з чіткими послідовними кроками, віддалення батьків від дитини. Умова наступна: батьки кладуть дитину в спальне місце і при протесті дитини – реагують. Послідовність дій така: покласти дитину у спальне місце та встати/сісти поруч. Якщо/коли дитина потребує допомоги/підтримки батьків – підійти-обійняти або взяти на руки-заспокоїти-покласти. Поступово тривалість цих кроків зменшуємо, а паузи між ними – збільшуємо та заспокоюємо дитину все з меншою й меншою участю батьків.

Перші зміни можна зауважити вже за 4-6 діб.

Варто зауважити що кожна з цих методик має свої плюси та мінуси. У наших широтах різкі методики частіше зазнають критики, натомість в Америці, центральній та західній Європі критично ставляться до повільних методик. Цьому є пояснення – американці й мешканці центральної та західної Європи мають дуже короткотривалу декретну відпустку, тому змушені навчити дитину засинати самостійно якомога швидше.

Але за будь яких обставин, яка б методика самостійного засинання не була б притаманною певній сім’ї – обов’язково організувати підготовчий етап, який дозволить виявити індивідуальні потреби Вашої дитини і максимально правильно підготуватися до зміни асоціації на засинання в екологічних для дитини та її нервової системи умовах.

Тепер власне щодо підготовчого етапу. Він передбачає створення комфортного комплексу для дитинки, а саме:

• формування розпорядку дня, оптимального для даної дитини на даному етапі її розвитку;
• формування психоемоційного комфорту;
• створення необхідних зовнішніх умов для сну

Тепер можемо робити висновок – для того, щоби навчити дитину спати окремо від батьків, потрібно за допомогою підготовчого етапу створити комфортні умови для спокійного розвитку нервової системи. Тобто таким чином підготувати малюка до можливості логічної зміни асоціації на засинання, далі – почати зміну цієї асоціації і в результаті – навчити дитину (з уже поведінково спокійною нервовою системою) засинати самостійно.

                                                                                                                 …і будемо спати!